значок закриття робочої області

Залишайте заявку
на БЕЗКОШТОВНУ
юридичну консультацію!

Будемо раді допомогти!

Якщо ви відсилаєте цю форму, ви підтверджуєте свою згоду з політикою передачі і використання даних на цьому сайті

Дякуємо! Ваше звернення отримано!
Ой! Під час надсилання форми сталася помилка.
ГоловнаКнопка "Далі"Про насКнопка "Далі"Юридичний блогКнопка "Далі"Відмова від виконання наказу в умовах воєнного стану
Всі статті
Адвокат з напрямку кадрових силовиків
Богдан Танько
Адвокат з напрямку кадрових силовиків
Допомога військовослужбовцям
10.04.2026
17:18

Відмова від виконання наказу в умовах воєнного стану

Більшість людей, які зараз захищають Україну — не професійні військовослужбовці. До повномасштабної війни вони вели звичайне цивільне життя. Тож вони не звикли до деяких реалій служби. Зокрема — до необхідності обов’язково та беззаперечно виконувати накази. Це нормально, але трапляються ситуації, коли виконати наказ неможливо або він здається злочинним. Що робити? Розберемось, хто такі відказники ЗСУ, в яких випадках це правомірно, а в яких — суворо карається.

Невиконання наказу військовослужбовцем: основні причини

Є різні причини для відмови від виконання наказів командира чи бойових завдань. Але в більшості випадків вони пов’язані не з бажанням уникнути служби, а з певними об’єктивними обставинами. Це можуть бути:

  • Небажання загинути. Досить часто відмова від виконання бойового завдання викликана прямим наказом: стояти до кінця та не здаватись ворогу живими. В умовах ведення бойових дій та обмеженого постачання боєприпасів мало хто погоджується на такі умови.
  • Відсутність бойових навичок, забезпечення. Відмова від наказу — очевидна реакція на складні завдання, до яких бійця не готували. Особливо, якщо відповідного спорядження чи техніки для повноцінної роботи немає.
  • Невиконання наказу за станом здоров'я. Ця причина є однією з найпоширеніших. Військовослужбовець не може повноцінно виконувати обов’язки, якщо відчуває гострий біль, отримує травму або страждає через загострення хронічної хвороби. Важливо, що відмова від виконання наказу за станом здоров'я є правомірною: але про це пізніше.

До речі, є випадки, які дозволяють звільнитись зі служби через отримані травми або поранення. Дізнайтесь більше про звільнення зі служби за станом здоров’я.

Непокора та невиконання наказу командира та непокора: в чому різниця

Попри схожість цих понять, кримінальний кодекс України чітко кваліфікує їх як окремі. І це важливо, адже конкретизація впливає на вид обвинувачення та на суворість покарання.

Непокора

Згідно зі статтею 402 Кримінального кодексу, непокорою називається демонстративна і відкрита відмова від виконання наказу. Головним вважається сам факт свідомої незгоди, озвучений публічно. Відповідальність за це настає незалежно від наслідків: сама по собі відкрита непокора вважається підривною діяльністю та класифікується як злочин.

Невиконання наказу

Згідно зі статтею 403 Кримінального кодексу, злочином вважається бездіяльність, результатом якої стали тяжкі наслідки. Наприклад, якщо відмова від виконання бойового наказу була непряма, але військовослужбовець все одно не виконав його через недбалість або інші причини — і це призвело до поранення або загибелі людей, зриву бойового завдання чи значних збитків. 

Коли відмова від виконання наказу у воєнний час вважається законною?

Є кілька ситуацій, коли захисник може правомірно не виконувати розпорядження свого командира та не нести за це кримінальну відповідальність:

  • Допускається невиконання бойового наказу, якщо він є злочинним. Наприклад, якщо командир вимагає чинити кримінальні правопорушення: мародерство, насильство до цивільних тощо. В цій ситуації відповідальність несе той, хто віддавав наказ, а не той, хто відмовився його виконувати. Однак потрібні попередні слідчі дії для з’ясування всіх обставин.
  • Відмова від виконання бойового завдання за станом здоров'я. Військовослужбовець не нестиме відповідальності, якщо доведе, що на момент віддачі наказу його фізичний чи психологічний стан не дозволяв виконати завдання. Але, як показує судова практика, цей факт потрібно ретельно доводити. Наприклад, в одному випадку суд виправдав бійця з нестерпним зубним болем, про який командир знав. В іншому — засудив до реального терміну воїна за відмову від виконання наказу за станом здоров'я: у нього було хворе плече, але він довго ігнорував рекомендації лікаря щодо операції.

Невиконання наказу командира у воєнний час: що робити військовослужбовцю

Якщо ви опинилися в ситуації, коли не можете виконати наказ, важливо діяти виважено та правильно, щоб не нашкодити собі.

Крок 1. Спробуйте вирішити ситуацію з командиром

Перш за все, варто спокійно та без конфлікту пояснити командиру причини, через які ви не можете виконати наказ. Якщо причини об'єктивні (наприклад, відмова від бойового наказу за станом здоров'я, відсутність засобів), адекватний командир може змінити завдання або знайти інше рішення.

Крок 2. Проконсультуйтесь з адвокатом

Це найважливіше. Перш ніж подавати будь-які письмові рапорти, зверніться до адвоката, який спеціалізується на військовому прав. Він оцінить ситуацію з правового погляду, розкаже про ризики та перспективи, а головне — допоможе скласти рапорт так, щоб не написати нічого проти себе та не нести відповідальність за відмову від участі у бойових діях.

Крок 3. Подайте рапорт про відмову

Якщо домовитися з командиром не вдалося, потрібно офіційно зафіксувати свою позицію. Напишіть рапорт, в якому чітко та обґрунтовано викладіть причини відмови. Можна запропонувати альтернативний спосіб виконання завдання, якщо це можливо. Рапорт варто написати у двох екземплярах: один для вашого безпосереднього командира, другий — для вищого керівництва. Це убезпечить вас на випадок, якщо ваш рапорт «загубиться».

Відмова йти на передову або невиконання наказів: яка відповідальність?

Якщо суд визнає відмову незаконною, покарання буде суворим, оскільки в умовах воєнного стану такі дії вважаються вкрай небезпечними для обороноздатності країни:

  • За непокору передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.
  • За невиконання наказу, що спричинило тяжкі наслідки ( — позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.

Судова практика показує, що суди часто займають жорстку позицію, а кількість справ за невиконання наказу і порушення статуту ЗСУ стрімко зростає. Навіть наявність пом'якшуючих обставин (участь у бойових діях, утримання дитини з інвалідністю) не завжди рятує від реального терміну ув'язнення.

Відмова від виконання наказу - це вкрай серйозна ситуація з важкими юридичними наслідками. Армія є закритою системою, яка не любить виносити проблеми назовні. Тому захищати свої права потрібно грамотно, заручившись підтримкою кваліфікованого адвоката. Юридична компанія «Мережа права» готова надати таку допомогу: від консультацій до супроводу справи у суді. Також ви можете звернутись, якщо вам потрібна допомога при СЗЧ або будь-яка інші підтримка при порушенні ваших прав.

Останні статті

Найчастіші запитання

Що може зробити командир за відмову у виконанні наказу?

Командир може застосувати заходи, передбачені статутом ЗСУ — від дисциплінарних стягнень до кримінального покарання за статтями 402 (непокора) або 403 (невиконання наказу) Кримінального кодексу України. У воєнний час штрафи доповнюються реальними термінами ув’язнення (наприклад, до 10 років за непокору, до 8 років — за невиконання, якщо спричинені тяжкі наслідки).

Чи можна не виконати наказ за станом здоров’я?

Так, якщо стан здоров’я реально унеможливлює виконання наказу, військовослужбовець може подати рапорт із медичними підтвердженнями; військово‑лікарська комісія має оцінити ситуацію, і у разі підтвердження відповідальність, як правило, не настає.

Чим непокора відрізняється від невиконання наказу

Непокора (ст. 402 ККУ) — це відкрита, умисна і демонстративна відмова виконувати наказ, незалежно від наслідків. Невиконання наказу (ст. 403 ККУ) — це бездіяльність або необережність, яка призвела до тяжких наслідків. Виникає, лише коли ситуацію можна передбачити та запобігти їй.

Чи може відмова вважатись законною?

Лише у випадку явно злочинного наказу, коли він суперечить Конституції або законодавству і його виконання призведе до вчинення до злочину. Тоді за відмову військовослужбовець не несе юридичної відповідальності. Натомість відповідальність на командирові.

Чи можна відмовитись від участі в бойових діях?

Відмова від участі в бойових діях зазвичай розглядається як невиконання бойового наказу. Але якщо є об’єктивні причини та це документально підтверджено в рапорті, то підставою для відмови може слугувати саме стан здоров’я або відсутність можливості виконати завдання.

Вам потрібна безкоштовна консультація юриста?

Залишіть заявку, і ми передзвонимо:

Якщо ви відсилаєте цю форму, ви підтверджуєте свою згоду з політикою передачі і використання даних на цьому сайті

Дякуємо! Ваше звернення отримано!
Ой! Під час надсилання форми сталася помилка.
Або зателефонуйте:
+38 (067) 27 09 159

Якщо ви відсилаєте цю форму, ви підтверджуєте свою згоду з політикою передачі і використання даних на цьому сайті