Не всі шлюби закінчуються взаємною згодою. Часто один із подружжя категорично проти розлучення, уникає спілкування, не з’являється до суду або намагається затягнути процес. Українське законодавство передбачає механізм розірвання шлюбу в односторонньому порядку, якщо спільне життя фактично припинилося.

Суд не зобов’язує людей «зберегти сім’ю» — він оцінює лише факти: чи існують сімейні відносини зараз і чи не суперечить припинення шлюбу інтересам дітей. Спеціалісти юридичної компанії «Мережа Права» зібрали корисну інформацію, як діяти, які докази потрібні та що враховує суд.

Як розлучитися без згоди одного з подружжя?

Право звернутися до суду з позовом про розлучення має кожен із подружжя — це прямо передбачено ст. 110 Сімейного кодексу України. Для цього не потрібно отримувати дозвіл чи згоду партнера: навіть коли один з подружжя категорично заперечує, закон дозволяє розлучення за заявою одного з подружжя, якщо сімейні відносини фактично припинилися.

У практиці юристів компанії «Мережа Права» це трапляється часто. Клієнти звертаються як із питаннями «чи можна розлучитися без згоди жінки?», так і з протилежними — «як розлучитися з чоловіком без його згоди?». Тому що ситуації, у яких один із подружжя блокує процес, досить поширені:

• партнер заперечує проти розлучення, але спільного життя давно немає;
• друга сторона проживає окремо, не бере участі у побуті, але формально «не дає згоди»;
• відповідач за кордоном і не виходить на зв’язок;
• особа ігнорує повістки та не з’являється на засідання суду.

У всіх таких випадках можливе розірвання шлюбу в односторонньому порядку. Суд не оцінює волю відповідача зберегти шлюб — він досліджує лише фактичний стан стосунків. Якщо сімейні відносини припинилися, суд може ухвалити рішення навіть без участі другої сторони. У таких ситуаціях застосовується заочний розгляд, що дає можливість завершити процес, коли відповідач свідомо затягує або уникає участі.

Умови та порядок розірвання шлюбу в односторонньому порядку

Процедура складається з кількох обов’язкових етапів, кожен з яких має свої юридичні вимоги та докази.

1. Встановлення факту припинення сімейних відносин

Відповідно до ст. 112 СКУ, суд розриває шлюб тоді, коли подальше спільне життя суперечить інтересам одного з подружжя, обох або дітей. Під цим розуміють реальне, а не формальне існування сім’ї.

Типові ознаки припинення сімейного життя:

• тривале окреме проживання;
• відсутність спільного побуту та господарювання;
• роздільний бюджет, повна матеріальна самостійність;
• конфлікти, що роблять неможливим спільне життя;
• відсутність взаємної підтримки, спільних планів, спільних сімейних заходів.

Суд не вимагає доводити «вину» відповідача. Вирішальним є сам факт розірвання сімейного зв’язку як соціально-побутової спільноти — це головний критерій, яким керуються суди при розгляді таких справ.

Докази на цьому етапі можуть бути різними: договори оренди, довідки про місце проживання, листування, свідчення свідків, виписки з банку, дані про окреме ведення бюджетів.

Відповідь на питання, чи можна розлучитися без згоди чоловіка або дружини, на цьому етапі є однозначною: так. Якщо докази підтверджують, що спільне життя фактично припинилося і сторони не мають наміру відновлювати сім’ю, суд розірве шлюб незалежно від позиції відповідача.

2. Підготовка та подання позову

Позов подається:

• за місцем проживання відповідача;
• або за місцем проживання позивача — якщо є малолітні діти, стан здоров’я не дозволяє пересування чи відповідач проживає за кордоном.

Правильно сформульований позов — ключ до того, щоб суд відкрив провадження без зайвих затримок. Позов має містити:

• опис фактичних обставин;
• правове обґрунтування (посилання на ст. 110, 112 СКУ);
• чіткі вимоги;
• докази.

Важливо, що у провадженні про розірвання шлюбу суд не ділить майно та не вирішує суперечки щодо дітей, якщо позивач окремо не заявить відповідні вимоги.

3. Судовий розгляд

Суд з’ясовує:

• чи проживають сторони разом;
• чи ведуть спільне господарство;
• чи є між ними подружня підтримка;
• чи існує реальний намір продовжувати сімейне життя;
• як розірвання вплине на права та інтереси дітей.

Фраза на кшталт «я хочу зберегти сім’ю» сама по собі не є доказом. Якщо відповідач не доводить існування реальних сімейних зв’язків, суд може розірвати шлюб навіть попри заперечення.

Якщо відповідач перебуває за кордоном

Перебування відповідача за межами України не зупиняє розгляд справи. Суд надсилає процесуальні документи за останньою відомою адресою в Україні, а також може використовувати електронні засоби повідомлення — офіційну електронну адресу в ЄСІТС або e-mail, якщо він зазначений у матеріалах справи. У таких категоріях справ суд застосовує принцип «належного повідомлення», тому відсутність фактичного отримання повістки не є підставою для зупинення провадження.

Якщо місце проживання відповідача невідоме

Якщо суд та позивач вжили необхідних заходів для встановлення адреси, але вона залишилася невідомою, допускається повідомлення шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України. Після такого повідомлення суд має право ухвалити заочне рішення.

4. Заочне рішення

Суд має право ухвалити заочне рішення, якщо відповідач:

• не з’являється,
• не подає відзиву,
• не повідомляє про поважні причини неявки.

Заочне рішення:

• є повноцінним і обов’язковим до виконання;
• може бути оскаржене лише в межах визначеного строку;
• дозволяє завершити справу, навіть коли друга сторона свідомо ігнорує процес.

Для справ про розлучення в односторонньому порядку це поширена практика, яка дозволяє уникнути затягування.

Які документи потрібні для подачі позову про розлучення?

Базовий пакет зазвичай включає:

• паспорт і РНОКПП позивача;
• позовну заяву про розірвання шлюбу з додатками;
• свідоцтво про шлюб (оригінал або дублікат, за наявності — витяг з ДРАЦС);
• документи про дітей (якщо є): свідоцтва про народження;
• докази окремого проживання: реєстрація, договір оренди, квитанції за комунальні послуги тощо;
• довідки, листування, показання свідків — усе, що підтверджує припинення сімейних відносин;
• квитанцію про сплату судового збору;
• документи представника (ордер адвоката, довіреність) — якщо позов подає не сам позивач.

Якщо разом із розірванням шлюбу заявляються додаткові вимоги (наприклад, про аліменти чи визначення місця проживання дітей), доцільно одразу додати документи про доходи, витрати на дитину, довідки з навчальних закладів тощо.

Якщо ви не знаєте, які документи потрібні при розлученні, то вас може комплексно проконсультувати сімейний адвокат. Найчастіше питання виникає саме тоді, коли пара вже кілька років живе окремо, а формально шлюб не припинено. У таких випадках суд приймає будь-які об’єктивні дані, що підтверджують розрив сімейних зв’язків — головне, щоб їх можна було належно долучити до матеріалів справи.

Причини, через які можна розірвати шлюб без згоди партнера

Сімейний кодекс не встановлює закритого переліку причин для розірвання шлюбу. Суд оцінює не самі підстави, а факт припинення сімейних відносин — відсутність спільного побуту, підтримки та наміру продовжувати життя як сім’я. Обставини, що підтверджують це, можуть бути різними.

Тривале окреме проживання

Одна з найпоширеніших ознак розпаду сім’ї. Суд бере до уваги документи, що підтверджують різні адреси проживання, орендні договори, комунальні платежі.

Відсутність спільного побуту та підтримки

Роздільний бюджет, окремі витрати, відсутність участі у вихованні дітей або спільних сімейних рішень. Це підтверджує втрату сімейного зв’язку як соціально-побутової одиниці.

Постійні конфлікти або психологічна несумісність

Суд не вимагає доведення «вини». Достатньо показати, що подальше спільне життя неможливе або шкодить інтересам сторін чи дітей.

Домашнє насильство

Такі справи розглядаються пріоритетно. Доказами можуть бути медичні висновки, протоколи поліції, термінові заборонні приписи, матеріали кримінальних чи адміністративних проваджень.

Алкогольна або наркотична залежність, що робить сімейне життя неможливим

Це має підтверджуватися документами або поведінковими доказами (медичні довідки, рішення судів, показання свідків).

Ухилення від сімейних обов’язків

Байдужість до побуту та дітей, відсутність матеріальної участі, відмова виконувати базові сімейні функції.

Як скласти позовну заяву про розлучення?

Грамотно підготовлений позов про розлучення — ключ до того, щоб суд відкрив провадження без затримок і розглянув справу по суті. Позов має бути чітким, структурованим і містити лише ті обставини, які мають юридичне значення.

1. Фактичні обставини

У позові потрібно викласти:

• коли припинилося спільне життя;
• чи були реальні спроби відновити сім’ю;
• скільки часу триває окреме проживання;
• чи ведуть сторони спільний побут;
• чи є намір відновлювати стосунки.

Дані дозволяють суду встановити факт припинення сімейних відносин, що є основним критерієм за ст. 112 СКУ.

2. Правова частина

У позові важливо зробити посилання на норми закону:

• ст. 110 СКУ — право одного з подружжя звернутися з позовом;
• ст. 112 СКУ — підстави для розірвання шлюбу (неможливість подальшого спільного життя);
• ст. 109 СКУ — чому справа не розглядається через ДРАЦС (відсутня спільна заява).

Правова частина показує суду, що позов підготовлено грамотно та з урахуванням вимог процесуального законодавства.

3. Вимоги позивача

У позовній заяві формулюються чіткі вимоги:

• розірвати шлюб;
• визначити місце проживання дітей (якщо виникає спір або це важливо для захисту прав дітей);
• стягнути аліменти — за необхідності;
• залишити або змінити прізвище після розірвання шлюбу.

Суд розглядає тільки ті вимоги, які були заявлені. Якщо питання не піднято, суд його не вирішує.

4. Докази

До позову додаються:

• листування, яке підтверджує окреме проживання чи конфлікти;
• довідки про місце реєстрації;
• договори оренди, квитанції за комунальні послуги;
• медичні документи, якщо були прояви насильства;
• показання свідків;
• будь-які належні й допустимі документи, що підтверджують припинення сімейних відносин.

Суд відхиляє докази, які не можна перевірити або отримані з порушенням закону, тому важливо подавати лише коректні матеріали.

Типові помилки, через які позов залишають без руху

• невірно визначена підсудність;
• відсутня квитанція про сплату судового збору;
• неповний пакет документів;
• відсутність копій документів для відповідача;
• нечітко сформульовані вимоги;
• немає доказів, що підтверджують викладені обставини.

Щоб уникнути цих помилок, у складних ситуаціях позов готують разом із професійним сімейним адвокатом.

Вам потрібна допомога з позовом або збором доказів? Заповніть форму зв’язку на цій сторінці — юристи компанії «Мережа Права» підготують документи, сформують доказову базу та супроводжуватимуть справу до отримання рішення. Самостійно людям без досвіду вести справу розірвання шлюбу важко, тому краще забезпечте себе підтримкою.