Виплати військовим за поранення: хто має право на 100 000 грн?
Владислав Мандрик, військовий адвокат ЮК «Мережа права»
Через високу інтенсивність бойових дій, ми все частіше отримуємо запити від військових, які отримали поранення на війні, щодо додаткових виплат, які їм повинні нараховуватися за саме поранення, за лікування та за відпустку. Також частим є питання щодо різниці нарахування виплат за легке та тяжке поранення військовослужбовцям.
У багатьох захисників є переконання, що військова частина має виплачувати одноразову виплату за сам факт отримання поранення. Але це судження є помилковим. Так, в/ч і справді має виплачувати кошти військовослужбовцю, якщо він знаходиться на лікуванні після поранення. І так, військовий після поранення може претендувати на виплату одноразової грошової допомоги. Але це дві різні виплати, і для їх отримання існують різні умови. Давайте розбиратися.
Які є виплати за поранення?
Насправді ж, виплат «за поранення» не існує. Натомість, Постановою КМУ № 168 від 28.02.2022 р. закріплений обов’язок здійснювати військовими частинами виплату додаткової грошової винагороди (ДГВ) військовослужбовцям, які після отриманого поранення перебувають на стаціонарному лікуванні, або перебувають у відпустці після тяжкого поранення.
Також сюди слід додати згадану мною на початку статті одноразову грошову допомогу (ОГД). ОГД – це виплата, яку отримують ті військовослужбовці, які за висновком медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) отримали групу інвалідності або відсоток втрати працездатності.
Хто, як і скільки має отримувати ДГВ за період лікування?
Військова частина повинна виплачувати пораненим захисникам ДГВ, якщо військовослужбовець:
· отримав поранення у зв’язку з захистом Батьківщини;
· під час поранення перебував у засобах індивідуального захисту (бронежилет, шолом);
· не був під впливом алко- та нарко- речовин;
· перебуває на стаціонарному лікуванні.
Розмір ДГВ становить 100 000 грн на місяць пропорційно дням лікування. Тобто, якщо військовослужбовець перебував на стаціонарному лікуванні з 01.03.2024 по 31.05.2024 (це 3 міс.), то військова частина має виплатити 300 000 грн (3 міс. х 100 000 грн) без урахування заробітної плати.
За загальними правилами виплата ДГВ здійснюється фінансовими відділами військових частин у період з 10 по 25 число кожного наступного місяця (точна дата від однієї в/ч до іншої відрізняється). Тобто, якщо військовослужбовець перебував на стаціонарному лікуванні з 01.03.2024 по 31.05.2024, то ДГВ мала б нараховуватися таким чином:
· в квітні 100 000 грн за період з 01.03.2024 по 31.03.2024;
· в травні 100 000 грн за період з 01.04.2024 по 30.04.2024;
· в червні 100 000 грн за період з 01.05.2024 по 31.05.2024.
Отже, принцип нарахування ДГВ за період лікування такий самий, як і ДГВ за участь в бойових діях («бойові»).
Чому військовослужбовці, які пішли у відпустку після стаціонарного лікування можуть не отримувати ДГВ?
Відповідь на це питання нам дає Постанова КМУ № 168 від 28.02.2022 р. В ній зазначено, що ДГВ в розмірі 100 000 грн, окрім військових, які перебувають на стаціонарному лікуванні, ще повинні отримувати ті, хто перебуває у відпустці для лікування (рівнозначно “відпустці за станом здоров’я”) після тяжкого поранення. Тому ті, хто отримав поранення легкого або середнього ступеня тяжкості, на жаль, не можуть претендувати на ДГВ за період перебування у відпустці для лікування.
Ступінь тяжкості зазначається у висновку ВЛК, відповідно до якого пораненого і направляють у відпустку.
Причини невиплати ДГВ
На сьогодні є дві найпопулярніші причини невиплати ДГВ:
· у військовій частині відсутні медичні документи військовослужбовця, які підтверджують підстави нарахування ДГВ;
· відсутність довідки про обставини поранення (форма 5) при проходженні ВЛК;
· службова недбалість.
На практиці, після того, як поранений опиняється на стаціонарному лікуванні, з ним (його лікарем або родичами) зв’язується представник військової частини для отримання інформації про стан та тривалість лікування. Найчастіше це безпосередній командир (взводний/ротний) або офіцер з морально-психологічного забезпечення.
Щодо відсутності довідки про обставини поранення, то при проходженні ВЛК (після якого військовослужбовця направляють у відпустки для лікування) комісія при винесенні свого рішення звертає на причинний зв’язок поранення. Як зазначено вище, для отримання ДГВ під час перебування у відпустці для лікування, як і для отримання ДГВ під час стаціонарного лікування, довідка про обставини поранення має містити формулювання «у зв’язку з захистом Батьківщини».
Отже, при відсутності даної довідки у висновку ВЛК буде наступне формулювання: «ТАК, поранення отримане під час проходження служби (довідка про обставини поранення не надана)». І тому, військовослужбовець з таким висновком не буде отримувати ДГВ за період перебування у відпустці для лікування.
Якщо проблему з відсутністю медичних документів у в/ч можна оперативно вирішити самостійно, то ось проблему службової недбалості та відсутності довідки про обставини поранення (якщо в/ч не йде на контакт) можна вирішити тільки за допомогою кваліфікованого адвоката.
Більш детально про причини невиплати можна дізнатися з відео військового адвоката ЮК «Мережа права» Андрія Кириленка.
Що робити, якщо в/ч відмовляється виплачувати ДГВ?
Слід розібратися в причині відмови. Їх також можна розділити на дві найпопулярніші:
· військовослужбовець не має права на ДГВ;
· службова недбалість.
Хто з поранених не має права на отримання ДГВ? Це військовослужбовці, які:
· отримали поранення НЕ у зв’язку з захистом Батьківщини;
· під час поранення НЕ перебував у засобах індивідуального захисту (бронежилет, шолом);
· був під впливом алко- та нарко- речовин;
· лікується амбулаторно.
Якщо при відмові в/ч посилається на пункти, які вказані вище, то добровільно отримати ДГВ не можливо. Щоб розібратися більш детально, то кожну окрему ситуацію слід індивідуально аналізувати.
Щодо службової недбалості, то є безліч варіантів: від простої затримки у виплаті ДГВ до відмови у видачі довідки про обставини поранення. Якщо поранений вважає, що він не отримує ДГВ через можливі неправомірні дії в/ч, то слід негайно звернутися до кваліфікованого адвоката, який допоможе повернути свої кошти.
Висновки
Отже, якщо Ви або Ваші рідні опинилися в ситуації, де виникають сумніви в правильності нарахування ДГВ або підставах відмови в нарахуванні, то слід підійти до цього питання з “холодним” розумом.
Слід проаналізувати ситуацію. Треба перерахувати дні, скільки поранений перебуває на лікуванні, та порівняти з сумами, які надходили. Якщо щось не сходиться, то бажано звернутися до безпосереднього командира з таким питанням. Якщо Ви не погоджуєтеся з думкою представника в/ч, то слід звертатися з рапортом.
Оскільки зв’язок з в/ч не завжди є, або якщо в/ч постійно тільки “обіцяє” здійснити виплати, а в результаті нічого не надходить, ми радимо звернутися до адвоката.
При виборі адвоката слід звернути увагу на:
· те, чи він працює сам, чи в команді (якщо працює в компанії, то вірогідність, що Ваша справа зупиниться, мінімальна);
· спеціалізацію (адвокати, як і лікарі, мають свою спеціалізацію, тому варто шукати саме військового адвоката);
· досвід (чим більше в адвоката або його компанії позитивних справ, тим з більшою ймовірністю Ваша проблема буде вирішена).
Для більшої зручності, щоб отримати безоплатну правову консультацію, Ви можете заповнити цю форму, та очікувати дзвінок від кваліфікованого спеціаліста.
Серед безлічі наших позитивних справ є яскраві приклади того, що навіть при, м’яко кажучи, повній незацікавленості з боку військової частини здійснювати виплати за поранення, можна добитися справедливості:
- зобов’язали в/ч через суд нарахувати виплату за поранення в розмірі 99 000 грн;
- попри постійне ігнорування в/ч, за допомогою злагодженої роботи нашої компанії, повернули вже вилікованому військовослужбовцю майже 700 000 грн;
- допомогли отримати в досудовому порядку пораненому військовослужбовцю 290 000 грн.
Можливо, дані відео допоможуть Вам розібратися зі своєю ситуацією.