Самовільне залишення військової частини: яка відповідальність передбачена

Вимоги до військової дисципліни сьогодні жорсткі, як ніколи. Проте служба часто ставить людей у вкрай складні умови: виснаження, хвороби чи гострі конфлікти в підрозділі можуть призвести до емоційного чи психологічного зриву. Іноді військовослужбовець просто не витримує й залишає частину, хоча це й суперечить статуту. Закон, на жаль, не завжди бере до уваги ці людські обставини й трактує такі дії чітко: як самовільне залишення військової частини, що регулюється статтею 407 Кримінального кодексу України. Щоб зрозуміти, у чому суть цього правопорушення, яке покарання може загрожувати, та як отримати допомогу при самовільному залишенні частини розберемося детальніше.

Що таке самовільне залишення частини (СЗЧ)?

Поняття СЗЧ чітко розкриває стаття 407 Кримінального кодексу України. Говорячи просто, СЗЧ – це коли військовослужбовець покидає місце служби без прямого наказу командира, або ж не повертається у встановлений термін після законної відсутності (лікування, відпустка, відрядження).

Під місцем служби слід розуміти не лише територію частини (казарми чи табору), а й будь-яке інше місце, де ви зобов'язані перебувати за наказом або розпорядженням: місце виконання службових завдань, проведення навчань, маршрут руху чи місце перебування у відрядженні (якщо воно вказане у посвідченні). Залишення будь-якої з цих точок без дозволу вважається самовільним.

У мирний час це може бути лише дисциплінарне порушення, але в умовах воєнного стану самовільне залишення частини автоматично стає тяжким кримінальним злочином. Але важливо пам'ятати: не кожна відсутність – це злочин. Якщо ви маєте документально підтверджені причини – екстрена госпіталізація, непереборні обставини, як-от стихійне лихо чи неможливість повернутися через активні бойові дії, – кримінальної відповідальності не буде. Злочином це стає тоді, коли військовослужбовець свідомо і без поважних причин покидає частину.

Відповідальність за самовільне залишення частини

За СЗЧ відповідальність регулюється двома ключовими актами: Кодексом України про адміністративні правопорушення (КУпАП) та Кримінальним кодексом України (ККУ). Кваліфікація залежить від тривалості відсутності.

Якщо військовий відсутній менше ніж три доби, це вважається адміністративним проступком за статтею 172-11 КУпАП, що зазвичай тягне за собою дисциплінарне стягнення або арешт із триманням на гауптвахті (до десяти діб).

Проте, якщо цей термін перевищено, настає кримінальна відповідальність за СЗЧ статтею 407 ККУ. У воєнний час закон стає значно суворішим: за СЗЧ, що триває понад три доби, передбачене позбавлення волі від 5 до 10 років. Зауважте, залишення позицій, скоєне в бойовій обстановці, розглядається як особливо тяжкий злочин і карається максимально суворо.

Крім того, критично важливо розуміти різницю між СЗЧ та дезертирством. СЗЧ – це відсутність без дозволу, коли військовий має намір повернутися (покарання: до 10 років). Натомість, дезертирство (ст. 408 ККУ) – це усвідомлене ухилення від служби. Якщо військовослужбовець покинув частину з озброєнням або з чітким наміром не повертатися взагалі, його дії кваліфікують саме як дезертирство, що карається позбавленням волі від 5 до 12 років (у воєнний час). Отже, наміри військовослужбовця мають вирішальне значення для кваліфікації злочину і, відповідно, для визначення терміну ув'язнення.

Увага! Заборона на умовні терміни та штрафи

Це критично важливо знати, якщо правопорушення вчинене після 13 грудня 2022 року.

Законом України № 2839-IX були внесені зміни до Кримінального кодексу, які заборонили судам застосовувати м'якші покарання, ніж передбачено статтею. Це означає, що штраф за СЗЧ у воєнний час суд не може призначити, це ж стосується службового обмеження або умовного терміну (звільнення від відбуття покарання з випробуванням).

Тому наразі мінімальним покаранням за СЗЧ є реальне позбавлення волі строком 5 років. Це підвищує важливість кожного юридичного кроку у справі.

Юридичні наслідки СЗЧ для військовослужбовців

Окрім реального покарання, за СЗЧ наслідки можуть бути серйозними для подальшої служби та життя. Військовослужбовець, який залишив частину, втрачає довіру командування, може бути позбавлений військового звання, премій та пільг.

Також наступають безпосередні фінансові наслідки:

Призупиняється нарахування грошового забезпечення (зарплати та додаткових виплат) на весь період відсутності.
Строк перебування в СЗЧ не зараховується до стажу проходження військової служби.

У випадку засудження судимість залишиться в офіційній біографії, що вплине на можливість подальшої служби або працевлаштування після демобілізації. Якщо суд визнає провину, військовий може бути зобов’язаний відшкодувати збитки, завдані частині, наприклад, у разі втрати спорядження чи зброї.

Як уникнути покарання за СЗЧ: юридичні поради

Важливо діяти за продуманим алгоритмом. Насамперед потрібно звернутися до військового юриста, який допоможе оцінити обставини і зібрати докази того, що дії не були навмисними.

Алгоритм дій при СЗЧ зазвичай включає:

Негайне повідомлення про місце перебування та причини відсутності.
Збір документів, що підтверджують обставини (довідки про стан здоров’я, довідки з лікарні, показання свідків тощо).
Звернення до адвоката для правильної кваліфікації ситуації.
Добровільне повернення до частини, що може пом’якшити покарання за СЗЧ.

Хоча умовний термін заборонено, добровільне повернення та щире розкаяння є потужними пом'якшувальними обставинами, які можуть допомогти суду призначити мінімальний, а не максимальний термін ув'язнення.

Вплив самовільного залишення частини на військову кар'єру

Для військових, які розглядають службу як професію, СЗЧ може стати переломним моментом. Навіть якщо покарання мінімальне, факт порушення дисципліни негативно впливає на подальше просування по службі. Такі військові часто позбавляються можливості займати керівні посади, отримувати нагороди чи проходити службу за контрактом у майбутньому. Крім того, адміністративна відповідальність за самовільне залишення військової частини може бути застосована, якщо дії не мали складу злочину, але порушували статут. Це дисциплінарні стягнення, пониження у званні чи обмеження у преміюванні. Тож навіть без кримінальної справи наслідки можуть бути відчутними.

‍

Отже, що таке СЗЧ в умовах воєнного стану? Це не просто дисциплінарний проступок, а тяжкий кримінальний злочин, що несе ризик реального позбавлення волі. З моменту введення заборони на умовні терміни, правова ситуація для військовослужбовців значно ускладнилася, і кожна справа вимагає кваліфікованого юридичного захисту, головна мета якого – довести, що військовий не мав наміру дезертирства, а його відсутність була зумовлена виснаженням, хворобою чи іншими непереборними обставинами.

Якщо вам потрібна консультація або супровід у питанні як уникнути покарання за СЗЧ у військовий час, зверніться за допомогою до наших фахівців. Своєчасне звернення до адвоката та добровільне повернення є критичними кроками, які можуть пом'якшити вирок і захистити вас від максимального терміну. Наші юристи зберуть докази та розроблять лінію захисту, щоб максимально знизити термін ув'язнення і захистити вас від найсуворішого покарання. Не відкладайте вирішення проблеми, адже час у цих справах працює проти вас. Заповніть форму зв’язку на цій сторінці, і фахівці «Мережі Права» нададуть консультацію, допоможуть захистити права та мінімізувати наслідки.