Хто може звільнитись від проходження військової служби: підстави

Сьогодні тисячі військовослужбовців стикаються з одною і тією ж проблемою: право на звільнення нібито є в законі, але на практиці воно не працює. Рапорти губляться, медичні комісії ігнорують реальні діагнози, а сімейні обставини вважаються недостатньо вагомими. Командири часто мотивують відмови браком особового складу, проте закон не містить такої підстави для ігнорування законних прав бійця. 

Якщо ви маєте реальні причини для демобілізації, важливо розуміти не лише перелік підстав, а й те, як змусити систему працювати на вашу користь. Далі ми розберемо, як виглядає процедура звільнення військовослужбовців зі служби, чи є у вас реальна можливість звільнитися зараз, які документи для цього знадобляться та як діяти, якщо командування ігнорує ваше право.

Законодавча основа звільнення з військової служби

Процес звільнення регулюється насамперед Законом України “Про військовий обов’язок і військову службу”. Це база, яка визначає, хто, коли і за яких умов може залишити лави ЗСУ. Однак під час дії воєнного стану загальні правила призупиняються, і на перший план виходить стаття 26 “Звільнення з військової служби у воєнний час”. Саме вона є тим фільтром, який визначає долю вашого рапорту.

Важливо враховувати, що закон постійно доповнюється. Останні зміни 2024 та початку 2025 років суттєво уточнили процедури для тих, хто має родичів з інвалідністю, та для багатодітних батьків. Окрім закону, процедуру регламентує Положення про проходження громадянами України військової служби, затверджене Указом Президента. Для медичних питань ключовим є Наказ №402 Міністерства оборони, який встановлює критерії придатності. Знання цих актів – це ваш захист від суб’єктивізму кадрових служб частин.

Основні підстави для звільнення з військової служби

Закон розрізняє кілька ключових напрямків, за якими можливе припинення служби. Кожна ситуація потребує індивідуального підходу та збору специфічного пакету документів. Наразі діють такі підстави для звільнення з військової служби:

• За віком – після досягнення 60 років, для вищого офіцерського складу – 65 років.
• За станом здоров’я – на підставі висновку ВЛК про непридатність до військової служби та у зв’язку з інвалідністю.
• Через сімейні обставини – найширша категорія, що включає догляд за дітьми, батьками або дружиною.
• У зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення або обмеження волі.

Окремої уваги заслуговує звільнення з військової служби за сімейними обставинами - у воєнний час. Це право мають військові, які:

1. Виховують трьох і більше дітей віком до 18 років (не обов’язково бути біологічним батьком, якщо діти перебувають на утриманні).
2. Самостійно виховують дитину – після смерті матері, позбавлення її батьківських прав або за рішенням суду.
3. Мають дитину з інвалідністю або дитину з тяжкими захворюваннями – цукровий діабет I типу, онкологія, ДЦП тощо.
4. Мають дружину/чоловіка з інвалідністю I або II групи.
5. Мають батьків своїх або дружини з інвалідністю I або II групи.

Важливо розуміти, що кожна така обставина має бути підтверджена не просто словами, а гербовими печатками на відповідних довідках. Іноді військові вважають, що самого факту наявності хворої дитини достатньо, проте порядок звільнення з військової служби вимагає детального документального супроводу кожного кроку.

Найскладнішим процесом часто виявляється звільнення з військової служби по догляду за особою, яка цього потребує. Тут закон вимагає підтвердження того, що ви є єдиною особою, здатною здійснювати такий догляд. Це означає, що у хворого родича не має бути інших працездатних дітей чи чоловіка/дружини. Для доведення цього факту збирається купа довідок – від актів обстеження житлово-побутових умов до витягів із реєстрів. Якщо ви впевнені у своїх правах, пам’ятайте, що право на звільнення з військової служби не може бути анульоване рішенням командира “на словах” – будь-яка відмова має бути письмовою та мотивованою.

Звільнення за станом здоров’я (комісування)

Якщо поранення, контузія або хронічне захворювання не дозволяють виконувати завдання, запускається процес, який у народі називають «комісування». Юридично комісований – це військовослужбовець, якого ВЛК визнала непридатним до військової служби.

Основою для рішення є перелік хвороб що є підставою для звільнення з військової служби за станом здоров'я, затверджений наказом №402. Там чітко розписано, за яких стадій гіпертонії, онкології, хвороб хребта чи психічних розладів боєць підлягає звільненню. Підставою для звільнення є висновок ВЛК про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність з переоглядом через 6–12 місяців. Також звільнитися можна за наявності інвалідності, якщо військовослужбовець не виявив бажання продовжувати службу.

Сам порядок передбачає подання рапорту на проходження комісії. Якщо стан здоров’я критичний, а командир не дає направлення на ВЛК, це є порушенням. У такому разі звільнення з військової служби за станом здоров'я стає предметом юридичного оскарження. Якщо боєць був комісований за станом здоров'я під час війни, він також має право на одноразову грошову допомогу від держави, розмір якої залежить від встановленої групи інвалідності або відсотка втрати працездатності.

Хто не є військовозобов’язаним і не підлягає мобілізації

Багато запитань виникає навколо того, кого взагалі не мають права призивати. Для ясності варто визначити, хто не є військовозобов'язаний. До цієї категорії належать:

• Особи, виключені з військового обліку за станом здоров'я за рішенням ВЛК.
• Громадяни, які досягли граничного віку – 60 років.
• Жінки – крім тих, хто має медичну або фармацевтичну освіту і перебуває на обліку, проте їх призов є виключно добровільним.
• Особи, які відбувають покарання за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Часто виникає питання про тих, хто ніколи не тримав зброю. Статус військовозобов'яний якщо не служив раніше, не звільняє від мобілізації. Такі громадяни підлягають призову на загальних підставах, проте перед відправкою в зону бойових дій вони зобов’язані пройти базову загальновійськову підготовку в навчальних центрах. Тільки ті, хто непридатний до військової служби за висновком лікарів, отримують повний “імунітет” від мобілізації.

Звільнення добровольців та контрактників

Контрактна форма служби має свої нюанси. Люди, які пішли на фронт добровільно або підписали контракт до початку великої війни, часто почуваються в “пастці”. Контракт під час воєнного стану автоматично продовжується до закінчення особливого періоду. На запитання “чи може доброволець відмовитись від служби через рік чи два?” відповідь зазвичай негативна: після складання присяги він набуває статусу військовослужбовця з усіма обов’язками.

Проте закон залишає певні можливості для повернення додому. Контрактники мають ті самі підстави для звільнення з ЗСУ, що й мобілізовані, але з додатковими нюансами. Також важливою підставою є закінчення строку служби, якщо контракт був укладений саме під час дії воєнного стану. Для українських контрактників шлях додому лежить через ті самі процедури: ВЛК або сімейні обставини. Знання щодо того, хто може звільнитися з військової служби, перебуваючи на контракті, допомагає правильно формулювати рапорт і не витрачати час на безперспективні звернення.

Порядок дій та документи для звільнення

Для того, щоб ваш рапорт не “завис” у штабі, необхідно дотримуватися суворого алгоритму. Кожна підстава вимагає свого пакету документів:

Таблиця: Перелік документів за основними підставами (згідно з Наказом Міноборони №170)

Сам порядок звільнення з військової служби починається з написання рапорту на ім'я командира частини. У рапорті обов'язково вказується стаття Закону, на яку ви посилаєтесь. До рапорту додаються завірені копії документів.

Ніколи не віддавайте оригінали документів, крім довідки ВЛК – вони мають залишатися у вас. Подавати рапорт краще двома шляхами: особисто (з відміткою на вашій копії про отримання) або через “Укрпошту” рекомендованим листом з описом вкладення на адресу військової частини.

Що робити, якщо відмовили у звільненні

Найпоширеніша ситуація – ігнорування рапорту. Командир може просто не підписувати його тижнями. У такому разі пам'ятайте: кожен, хто має право на звільнення з військової служби, може оскаржити бездіяльність командування.

1. Подайте скаргу до вищого штабу або до Військової служби правопорядку.
2. Вимагайте письмової відповіді. Відмова має містити юридичне обґрунтування, а не просто пояснення, що немає ким замінити.
3. Зверніться за допомогою до адвоката. Часто одного офіційного адвокатського запиту достатньо, щоб рапорт “знайшовся” і був розглянутий протягом кількох днів.

Якщо ви відчуваєте, що командування навмисно затягує процес або вимагає документи, які не передбачені законом, заповніть форму зв'язку на цій сторінці, і наші фахівці допоможуть вам захистити ваші права та законно звільнитися.