Стаття 130 КУпАП: що потрібно знати та як оскаржити постанову

Стаття 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення — одна з найбільш «популярних» серед протоколів поліції, адже стосується керування транспортом у стані сп’яніння. Штрафи та наслідки за нею дуже серйозні. У цій статті розберемо, що саме передбачає ст. 130 КУпАП та як правильно діяти, якщо щодо вас складено протокол та те, як уникнути відповідальності за ст. 130 КУпАП.
Загальна інформація про статтю 130 КУпАП
Стаття 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення є однією з найбільш суворих норм, що стосуються безпеки дорожнього руху. Вона передбачає відповідальність для водіїв, які сіли за кермо у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння, а також для тих, хто відмовився проходити огляд на стан сп’яніння у встановленому законом порядку. Метою цієї статті є запобігання дорожньо-транспортним пригодам, збереження життя та здоров’я учасників руху, а також формування невідворотності покарання за небезпечну поведінку на дорозі.
Що таке стаття 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення?
Стаття 130 КУпАП встановлює чіткі правила та відповідальність за керування транспортними засобами у стані сп’яніння. Вона охоплює як випадки алкогольного сп’яніння (понад 0,2 проміле), так і перебування під дією наркотичних або психотропних речовин. Крім того, до порушень відноситься відмова водія пройти відповідний тест або огляд на стан сп’яніння у встановленому законом порядку.
Основні порушення за статтею 130
До основних правопорушень, які охоплює ст. 130 КУпАП, належать:
- Керування транспортом у стані алкогольного сп’яніння – навіть мінімальний вміст алкоголю в крові (понад 0,2 проміле) є підставою для притягнення до відповідальності. Водій вважається нетверезим, якщо наявні ознаки сп’яніння або воно підтверджено лабораторно.
- Керування під впливом наркотичних чи психотропних речовин.
Включає вживання будь-яких заборонених речовин, що впливають на свідомість, реакцію чи координацію водія. - Передача керування транспортом особі у стані сп’яніння. Відповідальність несе власник авто або особа, яка допустила таке порушення, навіть якщо сама не перебувала за кермом.
- Відмова від проходження огляду на стан сп’яніння – розцінюється як порушення і карається так само, як підтверджений факт керування у нетверезому стані. Водій не має права ухилятися від медичного огляду.
- Керування після позбавлення права – якщо водій, якого вже позбавили посвідчення за аналогічне правопорушення, знову сідає за кермо — це є обтяжуючою обставиною.
- Вживання алкоголю після ДТП або зупинки поліцією
Якщо водій вживає алкоголь після аварії або після зупинки патрульними — це також кваліфікується як порушення, адже унеможливлює встановлення стану сп’яніння на момент керування. - Керування судном у стані сп’яніння. Стаття 130 також охоплює керування маломірними суднами (катерами, човнами) у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння.
Порядок складання протоколу по статті 130
Протокол за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КупАП) складається уповноваженою особою Національної поліції при виявленні факту керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як правильно оформляється протокол по 130 статті?
Оформлення протоколу за статтею 130 КУпАП — це відповідальна процедура, яка має чітко регламентований порядок. Від правильності його складання залежить подальший хід справи, а іноді — і можливість оскарження порушення в суді. Ось ключові моменти, які має зазначити поліцейський при оформленні протоколу:
- дата, місце, час правопорушення;
Вказується момент зупинки транспортного засобу та момент складання протоколу. Місце має бути конкретним — номер будинку, кілометр траси тощо.
- дані водія;
Прізвище, ім’я, по батькові, адреса проживання, серія та номер посвідчення водія.
- ознаки сп’яніння;
Поліцейський зобов’язаний зафіксувати, які саме ознаки були виявлені: запах алкоголю, тремор рук, порушення координації, невиразна мова, реакція зіниць тощо.
- яка норма ПДР була порушена;
Наприклад, пункт 2.9А — якщо водій погодився на огляд, або 2.5 — якщо відмовився.
- частина статті 130 КУпАП;
Вказується конкретна частина, адже кожна має різні санкції (перше порушення, повторне, тощо).
- факт керування;
Має бути чітко зазначено, що саме ця особа перебувала за кермом — це критично важливо для юридичної сили протоколу.
- свідки або поняті;
Якщо є — їхні дані, підписи, а також свідчення щодо відмови або проходження огляду.
- відео або фотофіксація;
Якщо здійснювалась — зазначається у протоколі як додаток.
- підпис водія.
Якщо водій відмовляється підписувати — це також фіксується.
Часті помилки при складанні протоколу
На практиці часто допускають помилки:
- Відсутність відеофіксації при відмові від огляду
Процедура огляду на стан сп’яніння або відмова від такого огляду має бути зафіксована на відео або підтверджена свідками. Без відео або свідків неможливо довести, що водій справді відмовився. Суд може не прийняти протокол як належний доказ.
- Відсутність свідків або їхніх підписів
При відмові від огляду або при складанні протоколу мають бути присутні поняті або незалежні свідки. Вони підтверджують законність дій поліцейського. Без них — порушення процедури. Протокол може бути визнаний недійсним, особливо якщо водій заперечує факт відмови від огляду.
- Неправильно вказана частина статті
Стаття 130 має кілька частин — перше порушення, повторне, третє тощо. Якщо вказано неправильну частину, санкції можуть бути завищені. Неправильне застосування норми закону — це порушення процедури. Суд може закрити провадження у справі або направити матеріали справи на доопрацювання.
- Відсутність ознак сп’яніння або їх нечіткий опис
Поліцейський зобов’язаний чітко зафіксувати, які саме ознаки сп’яніння були виявлені — запах алкоголю, нестійка хода, порушення мови, поведінка тощо. Якщо ознаки не описані або опис нечіткий (наприклад, просто “ознаки сп’яніння”), то немає обґрунтування для огляду чи складання протоколу. Суд може визнати протокол недійсним через відсутність фактичної підстави для притягнення до відповідальності.
- Немає підтвердження факту керування
Водій має бути за кермом або мати намір керувати (наприклад, сидіти на водійському місці з ключем у замку). Якщо особа не керувала транспортом, а просто перебувала в авто — це не є порушенням ст. 130. Без чіткого підтвердження факту керування (свідки, відео, зізнання) притягнення до відповідальності є незаконним.
- Алкотестер не пройшов перевірку
Прилад має бути сертифікований, з актуальною перевіркою (повіркою), а дані про це — внесені до протоколу. Якщо алкотестер несправний або не має чинного сертифіката — результати тесту не мають юридичної сили. Вимірювання без повірки – це недопустимий доказ.
- Відсутня повна інформація в протокол
Протокол має містити всі обов’язкові поля — дані водія, обставини, ознаки сп’яніння, права водія, підписи тощо. Незаповнені графи, виправлення без підтвердження, відсутність дати чи місця — все це порушує процедуру. Формальні порушення – це підстава для закриття провадження у справі.
Такі недоліки не лише порушують права особи, але й ставлять під сумнів об’єктивність дій правоохоронців. Водій має право на захист, на ознайомлення з матеріалами справи, на присутність адвоката та на оскарження постанови в суді. І якщо протокол складено з порушеннями — це не просто технічна помилка, а підстава для юридичного реагування.
Як оскаржити постанову за статтею 130 КУпАП
Щоб оскаржити постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП (Керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції), необхідно подати апеляційну скаргу до суду вищої інстанції через суд, який виніс постанову. Важливо дотримуватися термінів та правильно скласти апеляційну скаргу, яка містить обґрунтування неправомірності рішення суду першої інстанції.
Порядок оскарження: апеляція та інші способи
Детальний алгоритм оскарження:
- Отримання постанови: необхідно отримати копію постанови суду першої інстанції, яка містить мотиви ухвалення рішення. В день розгляду справи рекомендується подати заяву до канцелярії суду про видачу повного тексту постанови.
- Підготовка апеляційної скарги: апеляційна скарга подається до апеляційного суду через суд, який виніс постанову. В ній потрібно чітко викласти підстави для оскарження рішення по ст. 130 КУпАП, зокрема, вказати на неповне або невірне вивчення обставин справи, порушення процедури, відсутність доказів або інші обставини, які свідчать про незаконність рішення.
- Збір доказів: до скарги слід додати докази, які підтверджують вашу позицію та спростовують звинувачення. Це можуть бути відеозаписи, фотографії, свідчення свідків та інші документи, які свідчать про порушення в діях співробітників поліції.
- Подання апеляційної скарги.
- Розгляд скарги: апеляційний суд розглядає скаргу протягом 20 днів з дня її надходження. Суд може залишити постанову без змін, змінити її або скасувати.
- Строки оскарження: постанову суду можна оскаржити протягом 10 днів з дня її винесення. У разі пропуску строку, потрібно подавати клопотання про його відновлення.
- Важливість звернення до адвоката: рекомендується звернутися до адвоката, який має досвід у справах за статтею 130 КУпАП. Він допоможе правильно скласти апеляційну скаргу, зібрати докази та ефективно представити ваші інтереси в суді.
Важливо пам'ятати:
- Кожна справа має свої особливості, тому важливо проконсультуватися з адвокатом для отримання індивідуальної допомоги.
- Не потрібно зволікати з оскарженням, оскільки терміни обмежені.
Як виграти справу по 130 статті
Стаття 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортом у стані алкогольного, наркотичного або іншого сп’яніння. Проте звинувачення — це ще не вирок. Кілька ключових чинників успішного захисту:
- Аналіз протоколу та усіх обставин.
Потрібно перевірити, чи правильно заповнені всі поля, чи є підписи, дата, місце, ознаки сп’яніння.
Чи є свідки чи відео. Якщо водій відмовився від огляду — це має бути зафіксовано належним чином.
Чи сертефікований алкотестер. Прилад має бути повірений, а дані про це — внесені до протоколу.
Чи не допущені порушення процедури. Якщо поліцейські не роз’яснили права, не запропонували альтернативний медичний огляд — це суттєве порушення.
Будь-яка помилка в оформленні може стати підставою для закриття провадження в суді.
- Наявність доказів тверезості.
Докази мають бути чіткими, достовірними та наданими вчасно.
Чи буд пройдений огляд у незалежному медзакладі адже це сильний аргумент.
Чи є свідки: пасажири, перехожі, які можуть підтвердити тверезість водія.
Чи є відео з реєстратора або телефону: фіксація моменту зупинки, поведінки водія, відсутності ознак сп’яніння.
Чи є альтернативні пояснення: наприклад, запах алкоголю міг бути від ліків або антисептика і т.п..
- Допомога адвоката, який має практику у подібних справах.
Правнича допомога складається з таких етапів.
Адвокат у справах про адміністративні правопорушення перевіряє усі документи та обставини справи, шукає процесуальні порушення. Перевіряє правильність складання протоколу: чи є всі необхідні реквізити, чи не допущено формальних помилок. Оцінює законність дій поліцейських: чи були дотримані права водія, чи запропонували медичний огляд, чи були свідки.
Перевіряє технічні аспекти: чи алкотестер мав чинну повірку, чи є відеофіксація, чи правильно зафіксовано ознаки сп’яніння.
Формулювання правової позиції.
Адвокат визначає, які аргументи найсильніше захищають інтереси клієнта. Збір доказів: відео з реєстратора, свідчення очевидців, медичні довідки, альтернативні пояснення. Допомагає сформулювати письмові пояснення водія, які будуть подані до суду. Таким чином захист стає структурованим, логічним і переконливим — це підвищує шанси на позитивне рішення.
Представництво в суді.
Представник виступає від імені водія, веде справу професійно. Ставить запитання свідкам, поліцейським, виявляє суперечності. Оскаржує незаконні або необґрунтовані дії поліції. Аргументовано доводить порушення процедури або відсутність складу правопорушення.
Адвокат є перевагою у суді, адже, знає судову практику, має досвід ведення аналогічних справ і вміє переконувати суд.
Оскарження постанови, якщо рішення вже винесено.
Адвокат готує апеляційну скаргу з посиланням на норми закону та судову практику. Збирає нові докази або уточнює вже надані. Представляє інтереси клієнта в апеляційному суді. Постанова першої інстанції не завжди є остаточною. Грамотна апеляція може змінити хід справи.
Штрафи та покарання за порушення статті 130
Стаття 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) передбачає покарання за керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння. Штрафи та покарання за порушення цієї статті можуть бути різними в залежності від кількості порушень протягом року.
Який штраф за порушення за статтею 130 КУпАП?
У 2025 році відповідальність за керування транспортом у стані сп’яніння стала ще суворішою. Якщо водія вперше зловили нетверезим за кермом, йому загрожує штраф у розмірі 17 тисяч гривень і позбавлення водійських прав на один рік. Це вже серйозно, але якщо протягом року трапляється повторне порушення — сума штрафу зростає до 34 тисяч, а права забирають на три роки. Тут уже суди ставляться до водія як до потенційної загрози на дорозі.
А от якщо водій систематично порушує — тобто це вже третій випадок або більше — тоді штраф сягає 51 тисячі гривень, права забирають на десять років, і ще конфіскують автомобіль, якщо він належить порушнику. Це вже не просто адміністративна відповідальність, а фактично виключення з дорожнього руху.
Такі санкції спрямовані на те, щоб максимально стримати людей від керування в нетверезому стані. Але важливо пам’ятати, що кожна справа має свої нюанси. Іноді протокол складено з порушеннями, або огляд проведено неправильно — і тоді є шанс оскаржити рішення. Саме тому юридична допомога може змінити хід подій, навіть якщо ситуація здається безнадійною.
Як уникнути покарання за статтею 130
Щоб уникнути покарання за статтею 130 КУпАП — тобто за керування транспортом у стані сп’яніння або відмову від проходження огляду — потрібно не просто заперечувати провину, а грамотно довести, що справа побудована на порушеннях. Ось як це працює на практиці.
Найперше — потрібно довести незаконність протоколу. Якщо поліцейський неправильно склав документи, не дотримався процедури, не вказав свідків або не запропонував медичний огляд, це вже підстава для закриття провадження у справі. Наприклад, якщо алкотестер не мав чинної повірки або не було відеофіксації моменту зупинки — це серйозні порушення, які адвокат може використати.
Далі — надати підтвердження відсутність складу правопорушення. Це означає, що навіть якщо водій виглядав підозріло, не було достатніх доказів, що він був у стані сп’яніння. Якщо медичний огляд не підтвердив сп’яніння, або водій мав медичні показання, які могли викликати схожі симптоми — це аргументи для захисту. Суд не може притягнути до відповідальності без чітких доказів.
І третє — виявлення суттєвих помилок в матеріалах справи. Це можуть бути суперечності в показаннях, відсутність підписів, неправильна дата чи час, або навіть порушення прав водія під час затримання. Адвокати часто знаходять такі деталі, які на перший погляд здаються дрібницями, але в суді можуть змінити все.